-
1 dishonour
1. n1) ганьба, безчестя2) ганебна пляма; сором3) образа; приниження гідності4) фін. відмова у платежі (за векселем, чеком)in dishonour — у немилості, в опалі
2. v1) безчестити, плямувати; ганьбити2) ображати; принижувати гідність3) фін. відмовляти в акцепті, (платежі)* * *I n1) безчестя; ганьба2) ганебна пляма, ганьба; позорище3) образа, приниження гідності4) eк. відмова в акцепті ( векселя або чека); відмова в платежу ( за векселем або чеком)II v1) безчестити, плямувати; ганьбити; гвалтувати; паплюжити2) ображати, принижувати гідність3) eк. відмовляти в акцепті ( векселя або чека); відмовляти в платежу ( за векселем або чеком) -
2 deny bail
2) відмовляти у передачі на поруки, відмовляти у звільненні під заставу -
3 deny flatly
відмовляти категорично, відмовляти остаточно -
4 refuse
відмовляти, відкидати; відмовлятисяrefuse to give one's name and address — = refuse to give one's name surname and address відмовлятися повідомити своє прізвище і адресу
refuse to give one's name surname and address — = refuse to give one's name and address
- refuse a passportrefuse to reveal the name of the communicant — відмовлятися назвати особу, яка надала відомості
- refuse a patent
- refuse a visa
- refuse an alcohol test
- refuse an appeal
- refuse an application
- refuse diplomatic recognition
- refuse permission
- refuse sexual advances
- refuse the refugee status
- refuse to do a crime
- refuse to identify a source
- refuse to sign a law
- refuse to testify -
5 abnegate
v1) відмовляти собі (в чомусь)3) заперечувати, відкидати* * *v1) відмовляти собі ( у чому-небудь)2) відмовлятися (від прав, привілеїв)3) заперечувати, відкидати; відрікатися -
6 debar
vне допускати; перешкоджати; відмовляти, забороняти; позбавляти (права, можливості)to debar smb. from voting — позбавити когось права голосу
* * *vне допускати; перешкоджати; відмовляти; забороняти; позбавляти права -
7 dehort
vвідмовляти (від чогось); переконувати (в помилковості чогось)* * *vвідмовляти ( від чого-небудь); переконувати -
8 deny
v1) заперечувати; відкидати; спростовувати2) відмовляти, не давати3) зрікатися, брати назад; відступатися4) не допускати, заважати, перешкоджати5) забороняти* * *v1) заперечувати; відкидати; заперечувати існування; не визнавати2) відмовляти, не давати3) відмовлятися (від своїх слів, підпису), брати назад; зрікатися, відступатися ( від своєї віри)4) не допускати, заважати, перешкоджати -
9 disallow
v1) відмовляти, відхиляти2) заперечувати, відкидати3) не дозволяти, забороняти4) не визнавати; не схвалювати* * *v1) відмовляти; відхилятиto disallow a claim — юp. відхилити претензію /позов/
2) відкидати, заперечувати3) забороняти; анулювати -
10 discommend
v1) гудити, ганити, осуджувати2) не рекомендувати, не радити; відмовляти* * *v1) гудити, осуджувати2) не рекомендувати, не радити, відмовляти -
11 discourage
v1) бентежити, засмучувати; позбавляти мужності2) знеохочувати, відбивати охоту; розхолоджувати3) відмовляти; відраджувати4) перешкоджати, заважати* * *v1) завдавати суму; бентежити; позбавляти мужності2) розхолоджувати, відбивати бажання; відмовляти3) заважати, перешкоджати -
12 non-pros
-
13 notice
1. n1) повідомлення, сповіщення; попередження; оголошенняto give notice — повідомляти, попереджати (про звільнення тощо)
2) об'ява; напис (на дверях тощо)3) увагаto take notice — звертати увагу, помічати
4) замітка; оголошення в пресі5) огляд, рецензія; друкований відзивat short notice — негайно; зараз же
to bring to smb.'s notice — доводити до відома когось
2. v1) помічати; звертати увагу2) зазначати, згадувати3) рецензувати, оглядати4) попереджати, повідомляти; відмовляти* * *I n1) повідомлення; попередження; оголошенняnotice of appeal — апеляція; попередження про розірвання контракту; мop. нотис
2) увага3) замітка; оголошення в пресі; огляд, рецензія; друкований відгукII v1) зауважувати, звертати увагу; приділяти увагу2) відмічати, згадувати3) робити огляд ( чого-небудь); рецензувати4) aмep. попереджати, повідомляти; відмовляти ( від місця) -
14 withhold
v (pastwithheld; p.p. withheld, withholden)2) затримувати, не давати (зробити щось); зупиняти3) замовчувати, не повідомляти; приховувати4) вираховувати, відраховувати, утримувати (від зарплати тощо)* * *v(withheld; withheld)1) відмовляти (в чому-н.); утримуватися (від чого-н.); to withhold one's consent не давати згодиto withhold comment [judg (e)ment] — утриматися від коментарів [від судження]
to withhold fire — вiйcьк. не відкривати вогонь
2) утримувати, затримувати; зупинятиto withhold property — юp. утримувати ( у володінні) майно
to withhold payment — затримувати оплату, не сплатити
to withhold smb from doing smth — утримати кого-н. від якого-н. вчинку
to withhold one's hand — утримуватися від ( нанесення) удару
3) приховувати; замовчуватиto withhold evidence [the truth] — приховувати докази [правду]
4) cл. вираховувати ( із зарплатні) -
15 dishonour
I n1) безчестя; ганьба2) ганебна пляма, ганьба; позорище3) образа, приниження гідності4) eк. відмова в акцепті ( векселя або чека); відмова в платежу ( за векселем або чеком)II v1) безчестити, плямувати; ганьбити; гвалтувати; паплюжити2) ображати, принижувати гідність3) eк. відмовляти в акцепті ( векселя або чека); відмовляти в платежу ( за векселем або чеком) -
16 fail
1. nневдача; вихід з ладу2. v1) відмовляти, глухнути (про двигун)◊to fail silently — відмовляти приховано [без сповіщення екіпажу]
-
17 abjudicate
відмовляти (у позові, праві, визнанні права судовим рішенням) -
18 aggrieve
завдавати, заподіювати (збитки, шкоду); не задовольняти ( вимогу), відмовляти кредитору у задоволенні вимоги -
19 coach
інструктувати, підмовляти, напучувати, натаскувати ( свідка перед даванням свідчень в суді) -
20 coach a witness
інструктувати (напучувати, натаскувати, підмовляти) свідка
См. также в других словарях:
відмовляти — я/ю, я/єш, недок., відмо/вити, влю, виш; мн. відмо/влять; док. 1) неперех., кому та з інфін.Давати відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ. 2) неперех. Говорити у відповідь; відповідати. 3) перех. Настійно переконувати… … Український тлумачний словник
підмовляти — я/ю, я/єш, недок., підмо/вити, влю, виш; мн. підмо/влять; док., перех. Умовляючи, переконувати кого небудь у чомусь, спонукати до певного вчинку, дії і т. ін. || Умовлянням таємно схиляти до чого небудь недозволеного, підступного і т. ін … Український тлумачний словник
попідмовляти — я/ю, я/єш, док. Підмовити багато кого небудь … Український тлумачний словник
підмовляти — підмовити (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, учинків), підговорювати, підговорити, намовляти, намовити, наспівувати, наспівати, підучувати, підучити, натуркувати, натуркати, нараджувати, нарадити; підохочувати, підохотити,… … Словник синонімів української мови
відмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідмовляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідмовляти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відказувати — ую, уєш, недок., відказа/ти, ажу/, а/жеш, док. 1) Говорити у відповідь, відповідати. || Відповідати на запитання письмово, листовно. 2) розм. Заповідати комусь що небудь перед смертю, залишати в спадок. 3) діал. Відмовляти. 4) розм. Те саме, що… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
зіпрути — зіпруть, зіпре : (сперти, спирати що кому): заперечувати, відмовляти [VII] (що кому): заперечувати, відмовляти [VI] … Толковый украинский словарь
